GPON в чому переваги?

 

 

Або коли світла немає, а інтернет є.

 

Підключити Інтернет для бізнесу або для дому можна по-різному. Останнім часом передові провайдери стали підключати своїх клієнтів за технологією GPON або, як її ще називають, GigabitPON — Gigabit Passive Optical Network — гігабітна пасивна оптична мережа.

 

Чому ж GPON став таким модним?

 

Уявіть собі схему оптико-волоконної мережі. У центрі мережі — вузловий пункт провайдера, який відкриває доступ до магістральних каналів. Від цього центру йдуть лінії до проміжних вузлових станціях. Від кожної з них розходяться десятки ліній до абонентів.

 

Раніше в кожному такому проміжному вузлі ставили мережевий комутатор (по-англійськи switch, що означає перемикач). Від центрального вузла провайдера до нього йшло одне волокно, а від нього розходилися десятки волокон до користувачів. Комутатор постійно спрямовував сигнал до потрібного користувача, перемикаючи канал зв’язку від одного до іншого, повністю виправдовуючи свою англійську назву. Кожне таке перемикання комутатора вимагало витрат енергії. Тому комутатору потрібрне зовнішнє джерело живлення. Якщо РЕМ раптом відключить світло і комутатор залишиться без електрики, пропаде Інтернет у всіх абонентів, які до нього підключені.

 

Зовсім інша картина виходить з технологією GPON. У проміжних вузлах замість комутаторів ставлять сплітери. Від англійського слова split, що означає розщеплювати. Спліттер розщеплює світловий потік від центрального вузла і все, що до нього доходить, роздає всім своїм абонентам.

 

Потім, щоб кожен абонент, отримував тільки те, що призначене саме йому, його підключають до мережі через оптичний мережевий термінал ONT (Optical Network Terminal) або ONU (Optical Network Unit). Мережеві інженери називають їх Онушка, а ще частіше Аннушка. Онушку налаштовують так, щоб вона пропускала тільки те, що призначене кожному абоненту відповідно до його IP-адреси.

 

Спліттер, на відміну від комутатора, нічого не перемикає, ніякої роботи не виконує, ніякої енергії не вимагає. Тому його вважають пасивним пристроєм, і всю мережу називають пасивною.

 

За технологією GPON оптоволокно заходить в будинок кожного клієнта, при цьому швидкість передачі даних може досягати 1 Гб/с.

 

Головний плюс її в тому, що така мережа продовжує працювати навіть, коли районна електрична мережа (РЕМ) з якихось причин раптом відключає електрику.

 

Якщо у користувача є резервні джерела живлення, наприклад, генератор або джерело безперебійного живлення UPS, він може підключити до них свою Онушку, свій медіаконвертор, який перетворює оптичний сигнал в електричний, і свій комп’ютер. І продовжувати користуватися Інтернетом навіть тоді, коли все його селище або квартал відключили від світла.

 

Мережа GPON набагато надійніша і простіша в обслуговуванні. У ній нема чому ламатися. Сплітери, на відміну від комутаторів, ніколи не перегорають. Адже вони працюють без електроніки і електрики

 

Тому за технологією GPON тепер будують нові мережі і перебудовують старі.

 

Стабільна та гнучка робота досягається завдяки повній синхронізації мережі разом з динамічним розподілом смуги перепуску.

 

  *Економія волокон. До 128 абонентів на одне волокно, протяжність мережі до 60 км

  *Ефективне використання смуги пропускання оптичного волокна

  *Швидкість до 2,488 Гбіт/с по низхідному потоку і 1,244 Гбіт/с по висхідному потоку

  *Надійність. У проміжних вузлах дерева знаходяться тільки пасивні оптичні розгалужувачі, які не потребують обслуговування.

  *Масштабованість. Деревоподібна структура мережі доступу дає можливість підключати нових абонентів самим економічним способом.

  *Можливість резервування як всіх, так і окремих абонентів

  *Гнучкість. Використання ATM як транспорту дозволяє надавати абонентам саме той рівень сервісу, який їм потрібен.

  *Дані мережею передаються у вигляді осередків ATM

  *Можливий симетричний і асиметричний режими роботи

  *Стабільність і резистентність. Нова мережа не чутлива до впливу чинників, котрі негативно позначаються на якості підключення через мідні мережі: окислення металу і зниження з часом параметрів якості послуги, залежність від електропостачання проміжних вузлів тощо.

 

 

Як це будується?

 

Побудова розподільної мережі GPON є цікавим і творчим процесом, при якому необхідно враховувати як технічні характеристики, так і економічні аспекти різних топологій. У міській місцевості раціональним є застосування сплітерів малої ємності (1:2 — 1:4 у зовнішній

мережі), далі у будинку

 

 

 

 

 коефіцієнт сплітера залежить від кількості абонентів (1:8, 1:16, 1:24, 1:32, 1:64)                                                 і далі індивідуальне волокно

 

 

 

 

іде до кожного з абонентів. У сільській місцевості переваги GPON проявляються навіть у більшій мірі. Тут раціональним є встановлення кінцевого сплітера в залежності від групи близьких один до одного домів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще одна істотна перевага GPON – можливість збільшити швидкість передачі даних до 10 Гбіт/с і вище. Для цього достатньо буде замінити устаткування користувача, яке також буде ефективно працювати з уже прокладеною мережею.

 

08 Березня 2018  Цікаво